Весна

Весна, весна зійшла твоя

Коли пішли у даль морози

Усім снігам та приморозкам

Вбрання весняне простягли

А на обличчі з нудьги й втоми

З'явилась посмішка, весна

нам дала жити знову й знову

В перебігах думок сезонних

Зійшла і ти у сукні білій

Як квітка лілії вродлива

Стоїш на піку верховини

Де серце калатає без упину

Де дивлячись на тебе стояв я

У тиші скромно милувався

Там де весна зійшла твоя

Десь на перетині очей дівочих