Наше життя

Ти часом прекрасне,

Емоцій та сонця сповна,

Коли безтурботно,

Щасливі весна і зима.

Ти часом хвилюєш,

І сльози в маленьких очах,

Але все минеться,

І усмішка знов на дитячих вустах.

Ти часом бентежиш,

У роздумах й в розбіж думки,

Тобі допоможуть,

Й продовжуєш далі іти.

Яке ж ти чарівне, даруєш кохання мені,

І байдуже гроші,

Щасливі найкращі роки,

Яке ж ти прекрасне, поки…

Безмежно даруєш,

І усмішка в нових, блакитних очах,

Женеш сумні думи,

Бо сенси у нових важливіших речах, блакитних очах.

Ти часом прекрасне, даремне й напрасне,

Чаруєш, гартуєш, будуєш й руйнуєш,

Шукаючи сенси, і крізь каяття,

Шалене, й нелегко-прекрасне життя.