Пристрасть

Торкнувшись ніжно, глибоко душі,

Лишивши мітки пристрасті на тілі,

Обійм — кайдани.

У вічності лиши!

Вже плутаються

Фрази неумілі.

Яство палає,

Погляд — мов вогонь,

Нечуване, солодке катування,

Пекучий присмак,

Струм міцних долонь.

За крок до прірви,

Миля до прощання...

І стрімголов у пристрасті тону —

Та іншого шляху не побажаю.

В обіймах ночі слідую в пітьму —

Я кари більше, ніж любов, не знаю!