Забутий пасажир

Кожної п’ятниці він пакує машину мовчки: пляшки з водою, аптечка, пара спальників. Старий мікроавтобус хрипить, стогне, але заводиться. Лівий бік у вм’ятинах, правий, мов решето, але це не має значення. Він довіряє йому, як другові, що не раз виносив з пекла. Не полишає думка, що туди він і направляється. Твір виграв номінацію «Найщемкіший горор» на Бабаї