Теофонія
10091
Чотири струни, мов чотири стихії,
І рівний смичок, наче той Світовид,
Шлють неземний дивний мелодій бескид
І творчі в життя усі втілюють мрії.
У віри цієї свої є писання:
Скрижалі із нот із таємним ключем.
Хай звуки впадуть життєдайним дощем,
Бо гріх тут найбільший – це просто мовчання.
Чарівної палички буде замало,
Щоб лад цього світу змінити за мить,
Бо диригент здатен лиш раду чинить,
А музикант творить життя – й це є влада.
Так, є композитор – це справжній талант,
Та є диригент – мудрий координатор,
Але головний у цій вірі оратор,
Без кого ніяк, це – мастак-музикант.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯