Зоряні Пірати Глава 1: "Ласкаво просимо до Семигали"

У безмежному просторі всесвіту, де кожна зірка - це світло і надія, існують галактики, які зберігають у собі неймовірні таємниці. Тут завжди були Імперії, що володіли своїми законами і порядками, Федерації, що об'єднували сили для спільних цілей, і республіки, які прагнули до вільності і самовизначеності.

Але одного разу в одній з галактик трапилося диво - розгорнулася громадянська війна, що розколола Імперію Хімедов на дві частини. Після смерті Імператора, почалася війна Чорних Принців.Тут жахливі битви і образливі загибелі стали не менучими знаками хаосу та розпаду у всесвіті.

І саме тоді, коли здавалося, що надії немає, з'явилася Нова Федерація, сила, яка обіцяла відновити порядок і звільнити світи від диктатури династії Хімедов. Її лідери були готові боротися за вільність та мир, за відновлення прогнаних і опорочених, за покарання злочинців і захист невинних.

Та все було не так, як здавалося. Нова Федерація мала таємничі плани і вони не відповідали зовсім тим, чим вона себе презентувала. І тільки об'єднанням розсудливих і сміливих душ вдасться зірвати з тиранії темний план Нової Федерації і зіткнутися з джерелом хаосу в цьому всесвіті..

Але ця галактика, яка мала назву "Семигала" була не єдина. По давнім легендам, існують 10 галактик, в якому існують як люди, так і безліч інших істот та рас, однак сотні тисяч років тому, почалась війна Галактик, де у кожного були свої цілі, які вели до захоплення всіх галактик, однак сторони просто вичерпали свої ресурси та розвалилися, створивши нові сторони, Федерації, Конфедерації, Анклави, Імперії і тд. Але дані та історія давно стерта, а великі портали, яких називали "Тунгали" давно перестали працювати, а деякі були знищені, а уламки лише нагадували на колишнє величчя.

В одному із днів, такий портал знову запрацював, спустя сторіччя та звідти вилетів бойовий крейсер. Однак, через цей переліт, портал зачинився та виходу більше не було. Головний технік корабля, на корпусі якого було написано "Залп" повідомив своєму капітану, що портал випрацював свій ресурс і відновленню не підлягає. Почувши рапорт, капітан дивився на горизонти та думав, що робити.

Капітан: Назад дороги немає та дому рідного ми не побачимо. Це сумні новини, але ми не повинні сумувати. Перед нами нова галактика, новий простір, нові раси та нові пригоди, які принесуть нам багатство та славу. Повідомь команду, даби готувалися до довгої подорожі та нехай передивляться портал. Можливо ми знайдемо щось цікаве.

Технік: Вас зрозумів, мій капітане!

Технік віддав честь капітану, а той похлопав його по плечу та відкрив карту, на якій той почав чертити, де вони та буде заносити помітки.

Тим часом, команда обстежила портал та не знайшла нічого, окрім старого комп'ютера з закодованими даними. Забравши все та підготував корабль, гості з іншої галактики почали свої пригоди в новій галактиці.

Семигала приймала в собі багато рас, вона пережила багато війн та геноцидів, вона вмирала та як фенікс воскресала, як і інші 10 галактик всесвіту і що для інших початок та кінець, для всесвіту це просто події, які не мають до неї нічого спільного, просто звичайний понеділок. На даний час Семигала розділена на 5 точок впливу і одна з них Нова Федерація: перша у військовій силі та один із претиндентів на господство. Сама Нова Федерація складається з десятка планетів, які колись були об'єднані в "Баронську Імперію", яким керував ненаситний та жорстокий тиран Деозис Барон. Люди при цій владі жили як щурі, а сам Барон та його підлелгі жили, як боги, але така держава недовго прожила та замість барона прийшов Темний Імператор, який керував звичайно ще жорстокіше, ніж Барон, але під його керівництвом люди Нової Федерації змогли стати більш безстрашними та сильнішими, що дало їм бути самою сильною військовою силою в Семигалі. Така інформація закрита під 10 замків, а людям дають лише те, що скаже Імператор. Саме тому про Нову Федерацію майже нічого невідомо, окрім того, що вона сильна.

Одним з таких сильних бійців Нової Федерації була Рея Бенет, або ж "Баронесса" - донька самого відомого в державі Адмірала Бенета, який став легендою, який був одним із перших дворян-військових, якій підняв бунт та з Темним Імператором відновили справедливість. Донька ніколи не бачила батька, але надихаючись його вчинками та подвигами, та пішла по його дорозі та стала одним із кращих офіцерів Нової Федерації, керуючи власним 3 штурмовим загоном спецназу "Діти Бенета" Однак в одному із битв на планеті Федерації проти бандитів, вона була дуже сильно поранена в серце, яке просто розірвалося і вона була майже на небесах. Дякувати польовим медикам, Рею швидко врятували та доставили до штурмового линкора "Кроваве Лезо", де за її життя боролися лікарі та медики.

Рея Бенет відчула, що її серце б’ється швидше, ніж зазвичай, коли вона прокинулася на інженерному столі. Вона здивувалася, що її рука стала металевою, але ще більше злякалася, коли побачила, що в її грудях світився якийсь прилад.

"Що зі мною трапилося?" - подумала вона. Голос лікаря пролунав у її голові: "Не переживайте, пані Бенет, це лише частина процедури модернізації вашого організму. Вам зробили імплантацію новітніх біонічних модулів, які підвищать ваші фізичні можливості і зроблять вас майже невразливою".

"Це все чудово, але якого дідька, що трапилося?" - запитала Рея.

"Ви не пам'ятаєте Баронеса, в корабель влучили, вас чудом врятували.", - пояснив лікар.

Рея оглянула своє оновлене тіло і зрозуміла, що це відкриває для неї зовсім нові можливості. Вона відчувала, що тепер може подолати будь-які перешкоди і виживе в будь-яких умовах.

Що вона тепер Кіборг, хоча і частково.

"Дякую, докторе. Це дійсно фантастично", - сказала вона і вирушила в невідому для себе майбутнє.

Коли та вийшла на палубу, її зустріли бійці 3 штурмового загону, які віддали честь та привітали свого командира з докладом про виконане завдання. Та привітала своїх солдат та повідомила наступне: - "Бійці 3 штурмового загону! Вітаю вас з успішним виконаним завданням! Як ви помітили, я стала більш кращою, я стала частково кіборгом. Це значить, що з цього моменту ми станемо ще ефективнішими та прискоримо наступу кращого майбутнього Нової Федерації! А поки готуйтеся до стрибка! Нас відправляють додому на перепідготовку. Докажемо знову, що 3 штурмовий загін "Сини Бенета" це гідні сини та доньки нашого лідера та Нової Федерації!!! Gloria Novae Foederationis!"

Бійці крикнули "Gloria Novae Foederationis!" та віддали честь, а потім відправили в стазисні капсули, а Рея дивилась на своє нове серце та нові імпланти, які зробили її більш швидкою та спритною та давши курс на столичну планету, та дивилася в горизонт, мріячи про своє....

В цей час, коли команда крейсера "Залп", який не один день просто дрейфувала по космосу, так як команда не знала що це за місце, де знайти паливо та як їм далі виживати, знайшла пустельну планету, на якій не було знайдено живих істот. Згідно за даними розвідницької групи: це була просто пустельна планета, без слідів життя на ній, та була усіяна кратерами, воронками, ямами та дюнами. Кисню не було, а на поверхні часто відбувалися пустельні бурі, але вокруг планети було 10 колець астероїдів невідомого походження, а ресурсів дослідити це явище не було.

В цей момент, до капітана підійшов технік, якого звали Орвілл: "Капітане! Сканери та група не знайшли ні живих істот, ні організмів, ні розслинності, нічого. Це повністю мертва планета, але нам вдалося знайти корисні мінерали на багатьох астероїдах в цих десяти кільцях. Нам ці ресурди дуже знадобляться, якщо нам треба буде відремонтувати корабель, або продати, заради валюти, ну якщо ми знайдемо, де продати, так як ми досі не знаємо, які тут живуть раси, яка тут влада та яка валюта, влада та їхні сили. Ми повністю сліпі та глухі в цій галактиці"

Капітан Гордон повернувся до Орвілла та трішки посміхнувся: "Це чудова новина, якою гіркою вона би не була. Підлетіть поближче до астероїдів та викачайте стільки мінералів, скільки зможете, а я займуся картою. І позви мого Боцмана. Мені потрібно поговорити"

Орвілл віддав честь та зі словами: "Буде зроблено, капітане Гордон!", одразу побіг готувати обладнання, а капітан наказав своїм людям готуватися до добичі мінералів. Гордон увімкнув передатчик та почав віщати на весь корабель: "Оголошення для команди крейсера "Залп". Всі ми розуміємо, де ми зараз та в якому стані знаходиться кожен з нас. Прохід через той портал виявився помилкою, але якби ми цього не зробили, то ми би не змогли відірватися від карательного флоту Федерації, Імперії та Анклаву, яким ми 5 років давали прикурити та заганяли в нервові істерики. Але ми живі і це для нас головне. Ми разом, ми цілі та здорові! Ця нова галактика стане для нас новим випробуванням, новими пригодами, а коли зустрінемо тут інші раси, то не дамо їм про нас забути. Це нова сторінка нашої історії та історії нашого корабля і ми зробимо її яскравою! Дотримуємось стандартних протоколів, робимо все можливе і тримаємось разом. Ми тут самі по собі та можна довіряти лише самим собі. Обов'язково зайдіть до нашого лікаря на обстеження. Теодор Кеннеді, я вас чекаю у себе в каюті. За роботу, друзі!"

Після об'яви, Гордон вимкнув передатчик та сидів у своїй каюті, почавши оформляти карту, де він внес дані про мертву планету та дані про цей сектор, який був названий "DH-1". Тут заходить його боцман Теодор з великим мечем на поясі та звертається до капітана, привітавшись з ним: "Вітаю, капітане. Викликали?"

"Так, Теодор, заходь. Ти сідай, не соромся. Потрібно обговорити наші нинішні обставини" - говорить Гордон. Теодор присів поруч та дивився на капітана, по якому було видно, що той хвилюється: "Я вже все зрозумів, капітане. Орвілл мені все доклав. І що ви хотіли від мене почути?" - говорив Теодор, поки капітан діставав келехи та пляшку з напоєм, каштанового кольору. Розливши напій по келехам, один віддав Теодору та дивився в сторони: "Мені потрібна порада. Що нам далі робити? Ми зараз знаходимося на невідомій території, без мапи, без знайомих місць, без нічого. Ми навіть не знаємо, чи існують розумні види в цій галактиці. Тим паче ми можемо не наткнутись ні на кого, а припасів нам надовго не вистачить. Також, деякі з членів команди вже про щось шепочяться і якщо виясниться, що ця галактика мертва і ми тут одні, деякі захотять стати незалежними, або надумають про щось погане, що стане боком нашій команді і піднімуть бунт. Ти звичайно ніколи не бачив, але я зараз боюся. За корабель та за нас всіх. А втрачати родину - це саме найболючіше у всесвіті" - після цієї фрази, той дістав фотографію себе маленького та своєї матері, яка загинула давним давно, а сум на його обличчі показував, який біль він зараз відчував.

Теодор, вислухавши Гордона, відповів: "Я також боюся та не знаю, що буде далі і чи ми взагалі витримаємо. Але я скажу вам те, що мені постійно розповідали в дитинстві: "Не існує преград, існує лише ілюзія!". Те, що ми зараз бачимо, може бути лише ілюзією та не подумавши, робимо висновки, що далі буде все так само. Я вважаю, що нам просто треба рухатися далі та знайдемо те, що зараз бажаємо. Якщо все буде так, як зараз, то я вип'ю цілий ящик зеслизої настоїнки, який вже півроку у нас валяється в спільному холодильнику. Досі не можу зрозуміти, навіщо ми його там тримаємо"

Гордон здивувався, що ту пляжку так і не викинули: "Він досі там? Кхм...тобто...так...стоп...не про те" - Гордон в цей час закашлявся та щось приховував, що помітив і боцман, але той швидко продовжив попередню тему: "Гаразд, Теодор. Тоді....". Тут Гордона одразу перебив Теодор: "Але, якщо ми знайдемо життя, то ви вип'єте ту пляшку. Я ж бачу, що ви щось знаєте та і бачив, що ви для жарту спеціально туди поставили, щоб хтось смішно проблювався"

Гордон був шокований цим, але стримався та посміхнувся: "Домовились, Теодор. За нові пригоди!" - сказав Гордон, піднявши келех та протянувши Теодору

"За нові пригоди!" - Тео також підняв келех та чокнувся з капітаном, після чого випили та почали будувати разом маршрут, поки команда добувала мінерали з астероїдів та красувалась видами, які бачили перед собою. Команда жила своїм життям та кожен тримався, так як знали, що тільки разом вони зможуть вижити, як завжди....