Філософія життя

Філософія життя.

Біля хати стара баба з дідом посідали.

І поважно понад вечір про життя гадали.

Баба каже - діду помнеш як ти залицявся.

Як до мене у садочок поночі припхався.

Як співав ті серенади гравши на бандурі

Чобітки подарував по моїй фігурі.

Потім разом танцювали ми на вечорницях

Я була струнка та горда файна молодиця.

Обіцяв мені ти зорі й гарну хустину.

А на осінь на покрова заведем родину

Як ведеться зі сватами, весілля та гості.

Вчепимо на тин га лущик та замок на мості.

Так життя не хитре діло взяло й пролетіло.

Маю діду юні очі та стареньке тіло.

Бачила тими очима як зростали діти.

Як на осінь у садочку відцвітали квіти.

Потім діти відлетіли на свої здобутки.

А мені лишили в хаті спогади та смутки.

Тож скажи мені мій діду чом так відбулося.

Вчора були молодими. Чи мені здалося?

Обійняв дідусь стареньку стиснув її руки.

Зараз нашу юність люба носять наші внуки.

© Андрій Абрамов (Onra Onra).