Ти знаєш
3.11.2022 р. Б.
Тебе я не бачу,
Не знаю чи знаю,
І все від народження пильно шукаю,
Як зранку шепочу,
Сонно молитву,
Це радше подібне на внутрішню битву
І протягом дня і ввечері пізно,
Буває із радістю, буває, що слізно,
Стою і не бачу, хіба відчуваю,
Буває і так, що не знаю чи знаю...
Ти знаєш мене, тому і покликав,
Так ніжно у лоні матері виткав,
Доки я житиму – буду шукати,
На зустріч з Тобою буду чекати,
Буває не знаю, буває не чую,
Але всім єством я Тебе потребую...
Ти Є,
В Тобі все, що є і що було, і буде,
І скільки існують шукатимуть люди.
І скільки існує світ, все питають –
Чи Є Ти насправді , а може й не має?
Багато хто сенс по дорозі втрачає.
Та хто до кінця витривалий,
Неодмінно спасеться,
Притулиться ніжно до Безмежного Серця...
Якщо ж сонце сходить і день настає,
То Хтось тим керує, Хто Був і Хто Є!
Cristine@
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.