Місячна соната

В моїй душі звучить Бетховен,

Соната місячна сумна.

І суму тихого я повен,

Як у свята бокал вина.

І плаче сумно піаніно,

А з ним — і ноти в нотнику.

Душа сумує тихо нині

На молодому ще віку.

Не рветься в тілі, не ридає

За долю гірку, як мигдаль,

Лиш тихими слізьми страждає,

Прозорими, як той кришталь.

А музика в душі все ллється,

Торкає струни знов і знов,

А серце ніби в ритм їй б'ється,

І догорає в нім любов.

І я, мов на причалі човен,

Самотній — зверху і до дна.

В моїй душі звучить Бетховен,

Соната місячна сумна.