Щось справжнє

Мені так імпонує, коли ти слабкий,

Хоча я знаю, що в тобі багато сили.

Коли ти ніжний, теплий, сонний і мягкий,

Так ніби вже несеш мене на крилах.

І так я хочу близькості з тобою,

Наповнитись разом джерельною водою,

Торкатись, цілуватись, обійматись

І до кінця лише тобі віддатись.

.

Щоб світ спинився, зачекав

Й ніхто нас вдома не тримав.

Щоб ми були з тобою двоє

В безмежності тілесного спокою.

****************************

Я не прагну тебе ламати,

Біля тебе сама слабка,

І не можу від тебе сховати

Жодного свого рядка.

Зранку я не зрозуміла

Змісту твого вірша

І не тому, що не хтіла,

Бо я була не сама.

І я чесно готова втопитись

У горілці, в вині, в тобі,

І не страшно мені відкритись

Тій твоїй темноті.

Бо я хочу сьогодні згоріти,

А не жити немов у сні

Й не вдавати, що не зрадію,

Коли подзвониш мені.