Шкільне кохання
10059
Я не зміг розповісти.
Я не зміг до неї підійти.
Останній погляд, її вже не знайти.
Спогади на серці, уламком пробивають до крові.
Ти не знаєш, ночами засинаєш.
А я блукаю, по темряві гуляю.
Той дзвінок, стрічка на тобі,
Останній раз, останній шанс.
Дзвінок лунає, ти зникаєш.
Минуло літо, минула осінь.
Стискає все в мені, бачу її на собі...
Талія як тоді, руками зверху - вниз.
На ній мої сліди.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯