Шкільне кохання

10059
Публікація: 26.06.2025
Вірш
Завершено

Я не зміг розповісти.

Я не зміг до неї підійти.

Останній погляд, її вже не знайти.

Спогади на серці, уламком пробивають до крові.

Ти не знаєш, ночами засинаєш.

А я блукаю, по темряві гуляю.

Той дзвінок, стрічка на тобі,

Останній раз, останній шанс.

Дзвінок лунає, ти зникаєш.

Минуло літо, минула осінь.

Стискає все в мені, бачу її на собі...

Талія як тоді, руками зверху - вниз.

На ній мої сліди.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі