Дивний сміх
Було то в одній хаті, неподалік.
На столі стояла дівчинка зросту сантиметри три,
А за столом сидить молодий чоловік.
- Скажи, господарю, що значать дві дуги?
- Ти про що? - запитує він.
- Я про ті, що ти намалював.
- Це діти зображають так морських птахів.
- А я думала, що ти щоки надував.
І хлопець засміявсь, а дитя кліпа очима.
Такі щирі відносини, що в них,
Ніколи не повинні минати мимо.
Як і усмішка - повз дорослих від малих.
А пан усе сміявся.
- Господарю,чому смієшся?
- Ні, не звертай уваги, Ліно, - витер сльози він.
- Коли ж ти вже нап'єшся?! - крик,
Що було чутно з вікна, яке виходило на двір.
- А що? Він так сильно воду хоче пити?
Знову запитала дитиночка мала.
І парубок від сміху по столу кулаком гатить.
"І чому же він сміється?" - подумала вона.
***
Але юнак встав із ліжка: прокинувся
В кімнаті, де не було ні звуку.
Проте, сенс моменту помітивши,
Він почав тихо сміятися в руку.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.