Дивний сміх

000142
Публікація: 29.06.2022
Вірш
Завершено

Було то в одній хаті, неподалік.

На столі стояла дівчинка зросту сантиметри три,

А за столом сидить молодий чоловік.

- Скажи, господарю, що значать дві дуги?

- Ти про що? - запитує він.

- Я про ті, що ти намалював.

- Це діти зображають так морських птахів.

- А я думала, що ти щоки надував.

І хлопець засміявсь, а дитя кліпа очима.

Такі щирі відносини, що в них,

Ніколи не повинні минати мимо.

Як і усмішка - повз дорослих від малих.

А пан усе сміявся.

- Господарю,чому смієшся?

- Ні, не звертай уваги, Ліно, - витер сльози він.

- Коли ж ти вже нап'єшся?! - крик,

Що було чутно з вікна, яке виходило на двір.

- А що? Він так сильно воду хоче пити?

Знову запитала дитиночка мала.

І парубок від сміху по столу кулаком гатить.

"І чому же він сміється?" - подумала вона.

***

Але юнак встав із ліжка: прокинувся

В кімнаті, де не було ні звуку.

Проте, сенс моменту помітивши,

Він почав тихо сміятися в руку.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі