КОЛО ЖИТТЯ
10057
Незворотнє: «Тік-тік! Бам!».
Лік утратили ми дням.
Чорні стрілки в білім колі
В будні завжди надто кволі,
А у свята й вихідні,
Наче скачуть на коні.
На секунду тугу синю
Час замкне у білу скриню…
За весною витре слід
І, дивись, – настав обід.
Відпочити б: спека, літо…
Але час бурмоче сито
Незворотнє: «Тік-тік! Бах!»
Стрілки б’ються по ногах.
Відчинивши в осінь двері,
Знову просять до вечері.
Вечір....
Спокій...
Чи зима?..
Знову рік минув. Нема…
Знову день…
В тісному колі
Стрілки – ми і наші долі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯