Гнилюха

В далекім дитинстві на річці Гнилюшка .

Андрійко усівся собі на місток.

Взяв палицю в руки маленьку мотузку

На крайчик повішав зігнений гвіздок.

У кінськім Навозі Червяк причаївся

Смачненький гостинчик малих окунців

Він тихо лежав і не ворушився

Бо йти на рибалку зміною не хтів.

В компанії жаби сердешно співали.

Чорнені пінявки шукали обід

Вюни у намулі собі поховались

Корови ходили Гнелюшкою в брід.

А поряд з місточком керничка стояла

З під неї водичка джерельна біжить.

Керничка дитинство моє пригадала.

Меніб у дитинство вернутись на мить

До свої бабусі захтілося в гості.

Ногами топтати пахнючу ріллю

І знов понад вечір усістись на мості.

Питаючи річку про долю свою.