Де ти?

Де ти?, мелодіє ніжна й жива,

Тінню проходиш крізь серце моє.

Тихо зникає твоя розмова —

І порожнеча в мені виграє.

Звуки мовчать у холодній імлі,

Душа моя плаче в нічній глибині.

Кожна хвилина без тебе — жалі,

Наче у полі самотня весни.

Ти була у серці, вела за собою,

Світ розцвітав під твоїм крилом.

Ти розчинялась весняною хвилею,

Стала для мене забутим теплом.

О, повертайся — розбий мою втому,

Дай мені знову почути твій спів.

Бо без мелодії все нерухоме,

Бо без музики — я не живу.