Якось на парнасі.

Зібрались на парнасі великі табуни.

То збори для пегасів

придумали вони.

Трибуну серед залу, гучненький мікрофон

Старий пегас у рясі завдав початку тон.

Шановні браття прошу триматись табуна

Я тему оголошу, є звістка й не одна.

Квартон і амфібрахій, прошу мене почути.

Не можуть передати у вірші повну суть

Дактиль і анапести, заплутали мене.

А хочеться фієсти, хай цап мене бідне.

Бо ми створіння вільні в творінні без абстракцій

Не треба перепони у світі декламацій.

І та Кривенка кома, ох як її забути

Міняє у віршові, до Кореня усю-суть.

Чесало стадо голову підковою копита

Та йшла собі у по думках до спільного корита.