І знову весна настала!
І знову весна настала!
І знову настала весняна пора, і все оживає.
Ти подивись на дерево, воно потроху цвіте, і співуча пташка сіла на гілку та вмостившись на ньому починає пісню свою розливати.
А ти сидиш на лаві біля озера і милуєшся
Як верба нагинається до води, щоб своє волосся помити і старанно тримається своїми корінням щоб не впасти туди.
Як синє небо пропускає сонце і його тепло.
Як старі люди підходять годувати стадо гусей.
І знову я дивлюся у вікно, та милуюся.
Як білка знімає свою білу шубу та одягає жовтогарячу хустину.
І ніяк не надивлюся на вродливих птиць, як співаки на сцені співають свою баладу.
І знову весна настала, повертається зелень та птахи.
А хто скаже що не скучив за нею?
Той хто життя боїться?
Той хто свіжим повітрям не диха?
Вийшов я на двір, і зустрів мене, прохолодний вітер,
Жайворонки які весело літа навколо дерева,
Яскраво цвітуть каштани та дуби
Троянди та кущі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.