Глава 6
Зранку я прокинулася, разом з усіма поснідала. Потім Марк мене провів у свій кабінет, сам сів за стіл, а я сіла навпроти нього.
- Мар'яно, мої люди зламали особистий акаунт у локальній мережі президента, про нього є відомості тільки за останні три роки, це означає, що його створили лише три роки тому. Мої хакери передивилися весь його акаунт і з'ясували, що створив його Давиденко, програміста, який працював над проектом убили.
- То наш президент, Левченко Микола, робот, штучний інтелект, - з жахом в голосі сказала я.
-Саме так, президент має штучний розум, він думає, що людина, але підпорядкований Давиденку, але думає, що його партнер.
- А чи можна перепрограмувати президента?
- Мої люди над цим працюють, але це не так легко зробити, тому що захист дуже добре зроблений.
- Я спробував вам допомогти.
- Ми, до речі, усі твої винаходи купували, які були доступні, тому тут багато чого є.
- Є й такі винаходи, які я не продавала, це телепорти у часі й просторі.
- Таке продавати небезпечно. Ми до речі, під'єднаємо тебе до локальної мережі під ніком Інкогніто, ністорія не зможе дізнатися, де ти знаходишся в реальності.
- У мене є такий акаунт, треба тільки перенаправити її сюди.
Невдовзі я так і зробила й тепер можу непомітно спостерігати за іншими користувачами і мене ніхто не може помітити.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!