За коханням

За коханням — час не владний,

Серце вірить, не мовчить.

Погляд твій — мій спокій ранній,

У мені він далі жить.

Ти — як тиша після грому,

Ти — як світло після снів.

У думках приходиш знову,

У потоці ніжних слів.

Я тебе в собі тримаю,

Наче зорі — свій причал.

Кожен вечір виглядаю,

Хоч би світ мій все забрав.

Ти — не спогад, ти — реальність,

Ти в повітрі, у мені.

Навіть біль — тепер не жальність,

Бо ти є у цій весні.

За коханням — час безсилий,

Скільки б років не пройшло.

Твоє слово — тепле, милий,

Як весняне джерело.

Не згасити, не забути,

Хай летять і дні, й віки.

Я навчуся знову жити,

Якщо ти — хоч на мить, — близький.