Вишневий романс

Вишні. Вишневий романс

Гілки гнуться, гілки гнуться

До землі, до краю.

А я тобі не зізнаюсь,

Чи люблю-кохаю!

Соковиті та й солодкі

Вишні уродились.

А я подружці пошепки,

Що, скажу, наснилось.

Я ті вишні собирала,

Ще й на рік зосталось.

Чи то просто літня спека?

Чи я закохалась?

Гілки гнуться, гілки гнуться

До землі, до краю.

А чи любишь, чи кохаєшь?

В вишні не спитаєшь...

Ю. Це