НІЧ

Твій крок і подих в росах відчувається,

В пробудженні манірних ліхтарів.

Хоч обрій, догораючи, тримається

На пагонах стрімчастих димарів.

Омріяна, цнотлива в невідомості,

З принадами природніх таємниць…

Твій запах, голос – владар підсвідомості...

Салюти мрій – у розсипах зірниць...

Для святості колись Богами створена,

Гаптуєш снами тишу до ладу.

Відвертістю твоєю упокорена,

Думки тобі на сповідь приведу