МІСЯЦЬ (триптих)
11067
3
В гаремі неба між зірок
купався місяць в морі слави.
І не зважав,
що хмари шовк
свій ткали,
прагнучи забави.
Здавалось місяцю, що світ
йому за світло вдячний буде.
Та тільки хмар важкий політ
в пітьмі розрізнювали люди.
Згадали місяць злим слівцем
поодинокі перехожі.
Мабуть,
хто має свій гарем,
думками з місяцем цим схожі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯