Паралельний світ

Я у тронному залі ознайомлююся із записами про верців, реєстром тих, які вижили після епідемії. Їх всього шестеро: Ківенко Свіша, Ківенко Гранні, Лузенко Морост, його уже немає серед живих, помер рік тому, дітей немає, Ізенко Юст, Ізенко Млоса, у них народився син Вомм, Ківенко Міззі, мама Броззі, померла два роки тому. Міззі не була заміжня, хто батько Броззі невідомо. Юст помер чотири роки тому, а Млоса-два. Живі зараз Гранні й Брозз і Вомм, принаймі, згідно офіційних записів. Якщо Гранні й Броззі за нас, то дар у всіх може забирати Вомм. Потрібно його зловити. Я підняла голову й побачила Броззі й Гранні. 

-Ваша Величність, ми готові вам допомогти. Це моя племінниця Броззі, про яку я вам розповідала. 

-Схоже, я з'ясувала хто забирає у всіх здібності. Один із живих представників із вашого народу, його звуть Вомм, прізвище Ізенко. 

-Ви дечого не знаєте, бо у офіційних документах цього немає. Вижила ще одна жінка Юзевичка Моссі, вона не була зареєстрована, її народження приховали від короля, який правив у той час, вона була вагітна під час епідемії, народила сина, назвала його Ган. 

-Тут три варіанти: здібності забирає Вамм, Ган або вони обоє, - сказала я. 

-Вамм мій наречений, він не міг, - сказала Броззі. 

-Те, що Вамм ваш наречений нічого ще не доводить. 

-Ми готові допомогти Вам виявити хто забирає здібності у людей і покарати його, - сказала Гранні. 

-Ви знаєте чи можна зараз повернути людям їхні здібності? - запитала я. 

-Можна, ми це зробимо уже післязавтра, - відповіла Гранні. 

-Добре, Гранні, ви за це відповідаєте. 

-Потрібно зібрати хоча б кілька людей, у яких украли здібності, бажано з різних прошарків суспільства, хоча б по одній людині. Мені потрібно провести сеанс, це допоможе виявити злодія, - попросила Гранні. 

-А це людям не зашкодить? Раджу говорити правду. 

-Ні, не зашкодить, запевняю Вас. 

-Я зберу людей на завтра, в павільйоні, який на королівському дворі, але якщо з ними щось станеться, то вас суворо покарають. 

-Вам немає чого хвилюватися, запевняю Вас, з людьми все буде добре. 

-Гранні, Броззі, на сьогодні ви вільні. 

Тітка й племінниця кудись телепортувалися. 

Наступного дня я наказала зібратися у павільйоні: Мартинюку Назарію, Криниченко Катерині, двом слугам, у яких украли здібності, двом солдатам, двом землеробами, двом торговцям. У павільйоні з'явилася Гранні. Вона ходила, щось шепотіла, клала свою руку на дечиї голови. Так тривало десь пів години, а я спостерігала. 

Гранні підійшла до мене й сказала:

-Ваша Величність, від цих людей іде невідома мені енергетика, вона не схожа ні на енергетику Вамма, ні Гана. 

-Гранні, ти хочеш сказати, що здібності украв хтось третій? 

-Тут два варіанти: або це дійсно хтось третій, або той, хто украв здібності змінив свою енергетику. Мій народ це уміє. 

-А чи уміють люди з вашого народу свою зовнішність за допомогою дару? 

-Цього уже не уміють. 

-Усі вільні! -оголосила я. 

Гранні телепортувалася, а усі розійшлися. 

Наступного дня Гранні повернула усім здібності. Як вона це зробила говорити відмовилася. Вона лише сказала, що про це знає тільки Броззі й вона, більше ніхто не має знати, інакше, за її словами, почнеться хаос. 

Люди зраділи, але все одно вимагають знайти злодія і я їх розумію. 

Я зайшла в свою кімнату, милуюся вінком, який мені подарували друзі. Квіти в цьому вимірі не в'януть. 

Микита і Ася працюють в соляних шахтах,  а Люда пішла з замку за своїм бажанням. 

Я почула голос Гранні й обернулася. '

-Ваша Величність, у мене є для Вас термінова новина: я проаналізувала зібрану енергетику, вона начебто не належить ні Вамма, ні Гану, але я знайшла сліди зміни енергетики, спробувала розшифрувати, але не змогла. Використано магію, навіть мої здібності перед нею безсилі, але я знаю людину сильнішу за мене. Спробую до неї звернутися. 

-І хто це? 

Ви, Ваша Величність. 

Я? Гранні, ви помиляєтеся. 

-Ваш дар сильніший, ніж мій, я це відчуваю, знаю. Грайте на піаніно й співають, а я випущу зібрану енергетику й ви зможете побачити хто украв здібності у ваших підданих. 

-Ходімо у зал. Скажіть, а  можна кликати на допомогу своїх друзів, які мають такий же дар, як і я? 

- Ваша Величність, я Вас запевняю, що Ви самі справитеся. 

Ми зайшли у зал, в якому стоїть піаніно. Я почала грати й співати, Гранні щось здмухнула зі своєї долоні. Спочатку я побачила на стіні фіолетовий туман, потім людину закутану в чорне. Таку, як описували потерпілі. Раптом я почала бачити крізь тканину обличчя. Чому усі вирішили, що їхні здібності забирає чоловік? Обличчя жіноче, я її жодного разу ніде не бачила. Я дограла мелодію. 

-Гранні, здібності краде жінка, але чомусь всі упевнені, що це чоловік. 

-Вона зробила так, щоб усі так думали. Ви її знаєте? 

-Ні, я її ніколи не бачила. 

-Складіть фоторобот, хай її шукають наші слідчі. Але хай ніде не розклеюють оголошень про це, бо тільки налякають і вона буде обережніша, може, ще і Вас захоче убити. 

-Гранні, дякую тобі, ти мені дуже допомогла. Ти заслужила на винагороду. Я зараз же наказу бухгалтеру, щоб заплатила тобі. 

-Ваша Величність, мені не потрібна винагорода, я допомогла Вам, тому що моя місія оберігати королівську родину. Безоплатно. 

Але я уже дістала телефон і набрала номер бухгалтера. 

-Не треба. 

-Це мій наказ. Алло, Галино, зайди у мою кімнату з трьома тисячами луців. 

-Слухання, Ваша Величність. 

-Ваша Величність, я не хочу ніякої винагороди. 

Щойно Галина зайшла у кімнату, Гранні зникла. 

-Галино, попроси водія відвести гроші за адресою, де проживає Ківенко Гранні. 

-Слухаюся, Ваша Величність. 

Водій відвіз гроші за адресою, де живе Гранні, вона не взяла гроші.