Глава 37
Увечері мені написав Донченко:
" Доброго дня, Кароліно. Артем видалив нашу з вами переписку, більше він вас не потурбує".
" Чудово, тепер можна жити спокійно" , - подумала я.
" Я вам допоміг, тепер ви допоможіть мені. Потрібно розвідати таємниці ще одного ресторану Весна".
Ось тобі й спокійне життя. Потрібно погодитися, тим більше, що я зараз працюю в цьому ресторані.
" Я зараз працюю в цьому ресторані і я згоднва на співпрацю".
" Чудово. Напишете мені уже завтра".
Сподіваюся, що цього разу все буде легше і мене ніхто не буде підозрювати і шантажувати.
Щойно я стерла повідомлення, як у кімнату зайшов Данило.
- Привіт, кохана.
Я теж привіталася з чоловіком. Я бачу, що він засмучений.
- Даня, що сталося?
- Мама Христина потрапила до лікарні, її збила машина.
- В якій лікарні Христина Леонідівна?
- У третій лікарні лежить.
- Біля неї Назар Тарасович?
- Так, тато першим приїхав у лікарню, коли йому зателефонував лікар.
Ми негайно виїхали в лікарню, але нас не пустили до мачухи Данила, лікар сказав, що час відвідин уже закінчився. Даня відвіз свого батька додому.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!