Глава 13
Шарлотта приготувала їсти, накрила на стіл. Яків приїхав о десятій годині ранку, разом з одним слугою ми привіталися, сіли за стіл.
- Ізольдо, як ти тут живеш?
- Чудово, посадила огород разом із слугами, щоб мати що їсти.
- Правильно, мати свої продукти потрібно.
Про пшеницю я вирішила не казати Якову.
- А у тебе як справи?
- Не дуже добре, Варвара від мене пішла, хоче розлучитися, я її не кохав і не кохаю, але вона хоче, щоб син жив із нею.
- У вас є син? - я вдала здивування, адже не маю наводити на себе підозри.
- Так, я не афішував його народження, бо не хотів, щоб усі знали, що оте опудало народило.
- Навіщо ти так говориш про Варвару? Вона все - таки була твоєю дружиною. Через таке ставлення до неї вона й вирішила розлучитися з тобою.
- Може, й так, мені байдуже, але сина я їй не віддам.
Я нічого йому не сказала, якщо він причетний до зникнення людей, то він не тільки сина, а й світу білого не побачить.
- Я пробуду у тебе лише день, а завтра поїду в столицю, а звідти прямо додому, до тебе заїзжати не буду.
Добре, що завтра Яків поїде, бо довше я його присутності не витримаю.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!