Сучасні казки

Казка про гусака та гусиню

Жили були два гусаки. Точніше гусак Кароль та його дружина, гусиня Кароліна. Кароль охороняв пташиний двір та дружину. А Кароліна підтримувала родинне гніздо. Вони разом клювали травичку на подвір'ї. Разом ходили на пташині зібрання цього маєтку.

І ось, одного разу Кароль розповів дружині, що хоче винести на зібрання питання про зміни обов'язків. Що він більш не хоче гоготіти, коли бачить, що з лісу хтось крадькома хоче пролізти до маєтку та когось знищити. Кароліна, звісно, була проти цієї безглуздої ідеї. Вона наскільки була спроможна, відмовляла свого чоловіка від цієї маячні. Але гусак стояв на свойому.

Почались чергові збори пташиного подвір'я. Гусак розповів свої вимоги. Почався ґвалт, всі гоготали, кудкудакали, пищали, кукурікали. Але демократія. Відхилити ідею не змогли, бо цей гусак проголосував проти. Та ще й півень зацікавився такою ідеєю та підтримав її. Знов ґвалт, навіть бійка. Нічого не поробиш. Вирішили, що гусак зміниться для спроби обов'язками з півнем. Півень буде охороняти подвір'я, бо він все одне залітає на високий паркан та оглядає все навкруги. А гусак буде щоранку всіх будити та щовечора давати сигнал до відпочинку.

Але не так сталося, як гадалося. Гусак не мав такого дзвінкого голосу, як півень. Та й птахи зранку не реагували на гагакання Кароля.

А засмучена гусиня сиділа у своєму будиночку, часом  зітхала, а часом, навіть, і плакала. Квочка, дружина півня,  робила теж саме.

Півень теж не міг впоратись з новими зобов'язаннями. Звісно, він високо сидів на паркані та далеко оглядав все навкруги. Але він не помічав шелестіння в траві, нахилені та зламані квіти біля паркану.

І час від часу почали зникати з подвір'я молоді птахи. Навіть серед дня, не кажучи вже про нічні візити лисиці чи ще якогось дикого хижака до маєтку.

Господарю цього подвір'я теж ситуація, яка склалась, була не до вподоби. Він навіть вирішив відправити гусака та півника до кухарів для приготування смачної їжі. І це зовсім спантеличило гусиню та її подругу курку.

Та невдовзі трапилось щось жахливе. Гусак прогоготав підйом. Півень злетів на паркан і почав щось видивлятись. А тим часом рудий голодний лис пробрався через той самий паркан на пташине подвір'я. Та ще й до будиночка гусині та гусака. Неочікувано він схопив гуску та потягнув з будинку у бік дірки в паркані, до лісу. Гусиня Кароліна почала голосно кричати -  гоготіти. Зробився гомін. Цей гомін почув гусак, який обходив двір. Він впізнав голос своєї дружини. І миттю полетів до будинку. Йому, півню, та ще кільком друзям-птахам вистачило сил відбити гуску. Її, живу, але злякану, з трохи пошкодженими крилами, умостили у будиночку. Гусак кружляв коло неї, перепрошував, що був такий дурний і хотів  змінити  у життєдіяльність пташиного двору.

Добре те, що добре закінчується. Півень почав всіх будити щоранку, та сигналити про захід сонця. А гусак знову охороняв маєток та вслуховувався у різні шуми, навіть тоді, коли щипав травичку. Бо у будинку двох гусей Кароліна висиджувала яйця, з яких ось-ось вже мали проклюнутись дітки-гусенята.

Гусак та півник  зрозуміли, що кожний має робити те, що вміє. І тоді буде мир та злагода. Затишок та спокійне життя.

А господар маєтку передумав відправляти цих птахів до кухаря, бо в маєтку дійсно настав мир та спокій.