Паперові люди

Сумно тобі в Сумах —

Стогнеш по неволі,

Важко в твоїх думах,

Прагнеш лише крові.

Вдома не буваєш —

Рідних не цілуєш,

Що не залишаєш,

Того й не цінуєш.

Вільний у неволі,

Свій, проте нерідний,

Втомлений від болю,

Сам собі огидний.

Палиш у багатті

Спогади в табличці,

Всі свої нещастя —

В особовій книжці.

Новий шлях асфальтний,

А пейзажі сірі.

Їдеш, як заклятий,

У лихому вирі.

Прощавайте, люди,

Прощавайте, звірі.

Не шукайте всюди

Зради і зневіри.

А шукайте всюди

Сенси й натхнення:

Паперові люди —

Безнадійне племʼя.