Вона і її таємний прихильник

Я тебе знала раніше...

Перша зустріч, наче віщий порив.

І не слід мені знати,

Чи це злощасний збіг,

Чи це з минулого тихий мотив...

Навколо тебе кликали — «Відьма»,

Так, відрізнялася ти.

Всі інші ж стали розмитим фоном,

Жодна з них не чарувала, як ти...

Невже я знову ступила на граблі?

І зв’язок, що виник — обман?

Для тебе я просто ще

один таємний прихильник...

Та, засинаючи, шукаю відповіді в снах.

Ти ішла, а я завмирала,

Несміло віталася краєчком губ.

Ігнорувала той щем між ребрами,

Що тягнув до тебе без згуб...

Я ховала цю пристрасть у рядах,

У не озвучених, затінених кутках.

Та наздогнав мене ще один знак —

На номерному: «Любов», як маяк...

Так, у любові я тонула.

Так, мені прийшов каюк.

Але боюся — це та сама омана.

Це долі черговий, жорстокий урок...

Боюся я, що ж стосовно тебе?

Ти смієшся з ним, тримаєш його руку,

А моє горло стискає гіркий ком.

Мабуть, ти щаслива — і я колись забуду...