ІІІ. БІОЛОГІЯ
***
Хвалю Радусю за хороший апетит:
– Щоб дитина була здорова і весела, вона має добре їсти.
А моя дівчинка відповідає:
– Але не забагато! Бо буде дуже товста і живіт може боліти!
***
Урок статевого виховання: «Мурка, скоро ти підростеш і ми будемо знати чи ти хлопчик, чи дівчинка. А знаєш, звідки люди про себе знають? Коли ми маленькі, то лікарка дивиться. В хлопчиків піся продовгаста, а в дівчаток – така, як в нас з мамою».
Радуся засвоїла нові відомості з біології.
− А правда, шампунь допомагає від мікробів?
− Мабуть...
− Точно! В них очі починає щіпати і вони тікають!
***
Радуся гладить нашу кицьку:
− А Мурка народить діток?
− Не знаю.
− Ну, вона ж дівчинка! Я бачила в неї циці!
− Не всі дівчатка народжують…
− Вона точно народить, вона ж не курить!
***
Юний зоотехнік росте:
− Мамо, як ти думаєш, скільки в нашої Мурки народиться котеняток?
− Сподіваюся, одне-два...
− Та ти на її животяру подивися, де ж там одне котенятко, їх більше!
***
Перевіряли зубки. Лікарка прибалакувала, вчила правильно чистити, усе пояснювала і показувала… Резюме Радочки: «В мене таке відчуття, що мені подобається ходити до зубного!»
***
Радочка розповідає про улюблену гру: «Коли ми з подружками граємся дочки-матері, я люблю грати, що в мене багато дітей. Але насправді я хотіла б їх мати мало. Троє. Дві дівчинки і хлопчика. Бо ж більше – це важко! Їх ще треба народити і дбати про них!»
Хм… Цікаво, а чому вона вирішила, що ТРОЄ – це МАЛО?
***
Радуся розгубилася:
− Я не розумію! Як русалки народжують дітей і ходять в туалет?!
... Чесно кажучи, я теж...
***
Старша киця всіма силами намагається уникати кошенят (не своїх). От і сьогодні вони підбігли − буркоче. А Радуся радить: «Цукерочко, Мармеладко, відійдіть, бачите − ваша бабуся не в гуморі!»
***
Радусі дуже засмакував киш-миш. Однак, раптово дитина перейнялася питанням: «А як цей виноград розмножується, якщо в нього немає кісточок?»
***
Радуся доручила дідусеві знайти для Солі (наша друга киця, ще року немає, названа на честь Соломії Крушельницької за дзвінкий голос) котика, але обов’язково пухнастого. Сьогодні увечері бабуся прозвітувала: є, йому три роки. Радочка:
− Бабусю, скажи дідусеві, хай другого шукає! Три роки – то як наші тридцять, для Солі він не підходить, застарий!
***
Вчимо з Радусею природознавство. Намагаюся пояснити їй чому вовки – санітари лісу.
− Вони їдять хворих тварин, тому інші звірятка не заражуються і залишаються здоровими.
− Правильно! Бо якщо всі тваринки хворі, то їх навіть не можна погладити. От Білосніжка гладила, а про своє здоров’я не думала…
***
Радуся виявила, що у нас в родині майже всі хворіли запаленням легень, крім мене, і втішає: «Нічого, мамо, в тебе були інші хвороби».
***
Звертаюся до кішки:
− Мурочка, в тебе троє кошенят, ти мама наша багатодітна…
Радуся мені:
− А ти – однодітна…
***
Інтерпретація дарвінізму від Радусі: «Мавпи були нормальними і щасливими, а потім їх прокляли і вони стали людьми».
***
Радусі дуже любить малих нашої киці Мурки:
− Про кошенят треба дбати. Тоді, якщо це дівчинка, вона віддячить – виросте і народить…
− Гмм? – я уявила вираз обличчя нашого дідуся і його реакцію на таку «віддяку»…
− Ну, не тільки цим… Ще мишок ловити буде.
***
Радуся планує поїздку в село на зимові канікули. Збирається взяти Мурку і кошенят.
− Пустимо Люца до кошенят познайомитися (тамтешній кіт)?
− Навіщо?
− Бо то його діти!
− А якщо він не їхній тато?
− Їхній-їхній! Я бачила, як вони з Муркою цмокалися!
***
Радуся два тижні хворіла, пішли в дитячу поліклініку по довідку. А там на стіні – величезний плакат про грудне вигодовування. Дитина читає:
− «Будова молочних залоз». Мамо, а в мене молочні залози є?
− Звісно, що є. Ти ж дівчинка
− А чого вони менші, ніж в тебе?
− Бо ти ще діток не народжувала, яким було б потрібне молочко.
− Ясно, в мене вони ще не розпустилися!
***
Радуся взяла на руки Любчика (він найтовстіший з-поміж наших кошенят), розглядає його і каже: «Ого, які ноги грубі! В тебе тато був великий, так?»
***
Кошенята почали відкривати очки і Радуся дала їм імена. Крикуна назвала Нявчик, а лагідного – Любчик. Питаю:
− А як ми біленьке назвемо?
− Поки що ніяк, ми ще не знаємо які в нього таланти!
***
Тепло, літо ж, Радуся вкотре скинула взуття надворі.
− Донечко, а чого ти боса?
− Мені можна ходити босою, так пише в «Основах здоров’я»!
***
Радуся супроводжувала дідуся в перукарню. Там його почали стригти дуже коротко. Вона захвилювалася:
– Та лишіть дідусю трохи волосся, бо буде мерзнути костомаха і мозок!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!