І. ЛОГІКА

Тату, ми з мамою купили круасани! Оцей для мене, а решта – для нас!

***

Проводжали нашого тата в АТО. Радуся спершу плакати хотіла, але я пояснила їй, що не можна зі слізьми. Тоді вона обійняла його і сказала: «Тату, ти там швиденько переможи всіх москалів і приїжджай!»

***

Мамині батьки збираються до татових у Львів. Радуся застерігає: «Там дідусьо Стьопа любить копійки зі свинки висипати і заставляє рахувати. Це так тяжко!»

***

Радуся засмучена:

– У мене прищик на носі!

Намагаюся її відволікти:

– Значить, у тебе хтось закохався.

–Я навіть знаю хто. Але я його не хочу за чоловіка!

***

Радуся довірливо розповідає таткові:

– Мені зараз вісім, а я хочу, щоб було шість...

– Хочеш знов у перший клас?

– Ні. За ДИТИНСТВОМ скучила...

***

14 жовтня. День захисника України. З’їхалася дорога родина, тато отримав свою порцію привітань. Радуся, яка сидить поруч зі мною за празниковим столом, шепоче:

– Треба буде ще Люца і Джека привітати! Вони теж хлопчики! (То наші кіт і пес).

– Та сьогодні день захисників України, вони тут до чого? – не погоджуюся я.

– Як до чого? Люцик нас від мишей захищає, а Джекі – від злодіїв!

***

Радуся ділиться висновками із шкільного життя: «Вчительку з англійської треба слухати, тоді вона буде добріша. А от Оксана Михайлівна («основна» вчителька) і так добра».

***

Запитую Радусю:

– Може, мені на блондинку перефарбуватися?

– Мама, навіть не думай! От ти зараз Надя. А будеш? Надя-блондинка!

***

Радочка впала, вдарилася. Питає:

– А воно скоро заживе?

– До весілля – точно.

– Мам, ну до весілля ше довго: поки я виросту, поки професію отримаю…

***

Радуся розказує які хлопчики їй подобаються: «Хлопчик повинен бути сильним. Щоб захистити дівчинку. І розумним. Бо якщо він буде думати, що 1+1=3, то я його не беру!»

***

В дідуся та бабусі свинка опоросилася. Радуся дуже зраділа і планує: «Ці куцьки виростуть і хай народять ще. Ми їх зможемо продати і шось до хати купити з меблів, або татові на протез дати, або мені на ляльку…»

***

Бабуся жаліється Радусі:

– От ти поїдеш, і мені буде дуже сумно й страшно…

– А ти візьми велику ляльку і постав біля себе, будеш вночі думати, шо то я!

***

Один із хлопчиків на дитячому святі поводив себе дуже нечемно. Радуся запропонувала іншим дівчаткам радикальну програму його перевиховання: «Хай він нас спасає, і тоді він буде нам служити!»

***

– Бабусю, а якби ти була космонавтом, ти б взяла мене в космос?

– Не знаю, зараз діткам в космос не можна.

– А якби дідусьо був там директором?

***

Радочку тягне на узагальнення: «У дорослих сумне життя: вони не сміються, не граються і не лоскочуться!»

***

Радуся мріяла, що дідусь на пенсії триматиме корову. Вона молоко дуже любить. А сьогодні вичитала, що в кози молоко смачніше. «Мамо, треба дідусеві сказати, хай купує і корову, і козу!»

***

До Радусі прийшла подружка Софійка і дівчатка граються, що вони – вчительки: «Давай переодягатися! Ми ж кожний день мусим бути в іншому одязі!».

***

Радуся капризує. Хоче, щоб бабуся заспівала колискову.

– Радочко, а попросити не можна?

– А так швидше буде!

***

Зі знайомими (дорослими) Радуся не церемониться: грається як новою іграшкою. Сашко після 2 годин «спілкування» зробив висновок:

– Ні, мені ше рано таких дітей заводити…

– Тобі вже пора заводити жінку! – авторитетно «запечатала» мала.

***

Радуся допитується:

– А наша планета жива, вона відчуває все, так?

– Мабуть, так.

– Точно жива, вона ж рухається

***

Ходили на весілля до родичів. Радусі не давало спокою питання: «А чому молодій і молодому треба щось дарувати? В них обох шо, День народження?»

***

Радуся співчуває покинутим дітям: «Ну не можна відмовлятися від дитини, якшо вона не така, як ти хотіла. Дитинку таку треба любити, яку народила! Наприклад, якшо це хлопчик, а ти хотіла дівчинку! Не причіпиш хлопчику коси і не поміняєш пісю…»

***

Ділиться Радуся:

– Мені Богданчик подарував машинку. Він шо, не знає, шо дівчата більше люблять ляльок?!

– Ну, шо було, то подарував. Може, він ляльок не має?

– То хай купить!

***

Радуся запитує у дідуся:

– Дідусю, а коли ти був маленький, то мав ноутбук?

– Так, моє сонечко. Кожен день новий бук!

***

А Радуся таки філософ: «Люцику, у нас є киця для тебе, Мурочка, тільки вона ще маленька. А виросте – ви закохаєтеся і у вас будуть кошенята, буде сім’я. Ти ж хочеш мати родину, правда? Родина – це дуже добре і для людей, і для котів!»

***

Вчу Радусю спілкуватися з представниками протилежної статі:

– Ніколи не бий хлопців перша! Якщо вони агресивні, краще їх обминати.

– Або обманути!

***

– Мамо, я ніколи не буду вчителем!

– А чому?

– Ну уяви собі, багато дітей і всі шумлять, а ти мусиш на покрикувати і тебе болить горло.

– Ясно...

– Але вчителі потрібні, без них ми не вміли б читати і писати і багато чого не знали.

***

Радуся аналізувала мою фахову діяльність:

– Мамо, в тебе така гарна робота! Ти вчиш студентів і вони потім знають все-все.

– Так?..

– Так!

***

Прогноз на літо від Радусі:

– Мене комарі сильно будуть кусати.

– А чого?

– Бо я солоденька!

***

Радуся підійшла до тата, міцно обійняла, поцілувала у щоку і питає:

– Тату, а ти мені гру на комп'ютері включиш?

– То ти тому мене цілувала так лагідно?

– Ага!

***

Радуся дуже хоче, щоб молочні зубки випали швидше і виросли постійні:

– Правда, жвачка добра для зубів?

– ???...

– Щоб випадали легко!

***

Радуся наводила лад у своїх речах і вирішила перерахувати заощадження. Оскільки купюр у її гаманці виявилося чимало, щедро вділила мені одну гривню: «Це тобі. Будеш мати гроші – будеш командувати!»

***

Радуся спілкується з моїми студентками:

– Дівчата, а ви мужиків маєте? (?!)

– Ні, ще не знайшли.

– Як так не знайшли? Та ви про шо думаєте? Вам заміж виходити треба!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.