Як же його не кохати?

Як же його не кохати?

Адже тільки він для мене існує.

Ці карі очі — здатні зачарувати,

В них вся душа моя тоне й мріює.

А риже волосся, мов полум’я світанку,

Палає в променях теплої весни.

Коли торкаюся тих кучерів зранку,

Я відчуваю: це щастя мої дні.

Він усміхнеться — і серце співає,

У грудях хвиля ніжності росте.

Його присутність усе оживляє,

Без нього життя моє пусте.

Я мрію з ним бути поруч щоденно,

Торкатися рук і ловити тепло.

Його кохати — це так природно,

Немов для мене він і народивсь давно.

Як же його не кохати?

Він — моя доля, мій світ, моє все.

Я буду з ним вірно поруч стояти,

Бо лиш із ним серце справжнє живе.