муха на стелі (містично)
000141
білий крихітний слон
йде по білому полю.
в небі білий кулон
сонця над видноколом.
в синіх водах ріки -
дивно! зовсім не білих -
в схові у хвилях роки
з давності вже застарілі.
шелест дерев сумний -
хитані вітром сильним
листям вітають вони
жовтим червоним і білим.
прощаються з білим слоном
з карликовим, крізь поле
йде що в задумі шляхом,
замкнутого на коло.
знаний лише вітрам,
йде він під небом білим -
що йому той небокрай!
краю йому не треба.
з крокам все меншає він,
тане, слабшає, никне.
...з лунами білених стін
стеля білена зникла.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯