Безкрилий дощ

Як легко розбити фарфорове серце,

Що вміщує осінь з безкрилим дощем,

Що палить осяяне в сірості берця

І дихає жовтим, як сонце, плющем.

Як легко здолати незбирані думи,

Коли першозвітне ламає причал.

І все безтурботне - у засвіті гуми...

Лякає безвинно-камі́нний мурал...

Чи є ще різниця між правди й обману,

Одна та єдина в глибинах озер?..

Вдивляюсь у води німого титану

І слухаю пломінь, між сотень імен...

16.08.2025