Забуття

2442119
Публікація: 02.09.2025
Вірш
Завершено

"Вірш - частина майбутнього розділу одної з моїх книг. Напівкровка - Король Тіней: 25 розділ"

«Його життя - страждання і покора.

В часи буття скорився він землі.

За право жити люду, в мирі й ладі.

Віддав він долю свою, в лапи темряві густій.

За славні вчинки, у віддачу:

Отримав тільки зраду й біль.

А люди, за життя яких він серце на свавілля долі зводив.

Першими ж йому жбурнули ніж у спину. .

І серце світле, щире та палке.

Що зігрівало світлом все навкруги..

Закам'яніло, льодом окропилось і заховалось десь у глибині.

І лицар той, закований у ґрати.

Позбавлений по віки, віри у людей.

Отримав в подарунок від народу.

Ув'язнення навіки, в забутті.

На довгі роки, на віки…

До поки не прийде той лицар.

Що духом славиться таким.

Що підніме з могили словом.

Що серцем вірить у людей.

У люд, у світ та добрі справи.

Хто зможе вислухати всіх.

Віддати шану, покарати та вибачитися за всіх…

Він зрозуміє серце його.

Він зможе правду відновить.

І серце лицаря, завмерле.

Він зможе знову відновить…»

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі