Кузміньський ліс
20057
Під старими дубами сивого Кузміну.
Щось щемливе лишив, бо душею туди лину.
Може там загубив свої юності душу.
Серце манить у ліс віднайти її мушу.
Може там загубились юнацькі надії.
Про велике та світле не здійснені мрії.
Буковинські ліси що лягли між горами.
Вкарбувалися в серце, що робить мені з вами?
Якось знов завітаю обійму ті буки.
Маю певну надію звільнитись від муки...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯