Пломінь нетлінного жару

Світло полум'яніє серед ночі,

Здригаються від блиску темнії очі...

Народжується палючий пломінь з жердин

Разюче збуджуючи чуття затлілих глибин...

Розгортаються полум'я духмяні язики,

Пливуть янтарі здіймаючись догори!

Палахкотять забутії Надії.. Прагнення... та Мрії...

Ілюзії здригаються - згораючи в стихії...

Повстає супроти вітру химерний дух яскраво

Розпалюючи вільніїх душ забуте єство!,,

Волелюбність у вирі шалений танок здіймає!

Безнадія та відчай - все в ятраному багатті дотла згорає!..

Нетлінний жар наснагу вогненну повертає,

В мирі, кипуче полум'я поволі стихає...

Крадькома виходить місяць з хмар

Осівтлюючи в жариві повсталих примар...