❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥

В її очах сховалася безмежність,

Він закохався, дивлячись у них.

Хоч розумів — це повна протилежність,

Але думки наводили на гріх.

Вже погляд палко ковзався по тілу,

Знімав бретельку з ніжного плеча.

У венах кров від пристрасті кипіла,

І крадькома здригалася свіча.

Її вуста просили поцілунку,

Але без слів — він просто це відчув.

Думки благали в неї порятунку,

Бо він тонув, в очах її тонув.

Кохання й дим сплелися у повітрі.

Він закурив, дивившись їй у слід.

Де мрії враз змішалися в палітрі,

Яка у серці розтопила лід.

Автор: ©️Ольга Киця