ВИРИВАЮ ТЕБЕ ІЗ ПАМʼЯТІ

Вириваю тебе із памʼяті,

Хочу стерти про тебе спогади.

Вже комірки у серці зайняті,

І в житті маю інші клопоти.

Не тривож моє серце віршами —

Що розбито, уже не склеїти.

Час минув, стали зовсім іншими,

Не потрібні повчальні бесіди.

Не дзвони, бо мости обірвані,

Дописала я цю історію.

І вона вже із серця вирвана,

І змінилася траєкторія.

Помирала — та відродилася.

Дуже пізно почав ти думати,

І листи твої запізнилися…

Вже не треба у двері стукати.

Всі комірки у серці зайняті,

Ледве тліють минулі спогади.

Я прибрала тебе із памʼяті —

І тепер це твої вже клопоти.

Автор: ©️Ольга Киця