***

У всьому має бути рівновага, баланс - це недосяжний виднокіл,

Що його кожен має щиро прагнуть, за межі не виходячи свої.

Бо гордість - це загроза для балансу, що може його в крайнощі зіпхнути.

Тому рівняють мудреці всіх разом, щоб потім із полегшенням зітхнути.

Вони, щоправда, відкидають факт, що шалькам терезів, які зламались,

Вже не поможеш, похиливши в такт, щоб штучно еквілібріум зостався.

Чомусь наш розум пов’язав баланс з поняттями “хиткий” і “безпорадний”.

Наш “захист” відбира останній шанс на чудо, що дає недоторканність.

Насправді ж в світі є на кожну крайність, на кожну гордість - рівна противага.

Як шкода, що на це уми прадавні погордували все ж звернуть увагу.