Ностальгія
52073
Наше літо від нас втекло,
Не залишило навіть дощів,
Та все тепле, що в нас було,
Завжди буде в моїй душі.
І в глибинах твоїх очей
Моє серце все ще пірна,
Як в безсонні серпневих ночей
Ще живе та найкраща весна.
Я не виставлю жодних образ
І не викажу й крихти жалю.
Нас розсудить тепер лише час,
А я досі тебе ще люблю.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯