Забуття

День за днем, ніч за ніччю,

Я пірнаю в забуття.

Що чекає там на мене?

Може... Сенс мого життя?

Може правда, ту якую

Так пізнати і не зміг.

Може марення рожеве,

Де ми разом — я і ти.

А чи може там немає

Зовсім ніц ніж пустоти...

Я іду у нескінченність,

За блакитний небокрай.

Я благаю моя мила,

Знов мене ти покохай.