Плинність
10161
Все минає без зупину —
Думи й час, все швидко плине.
Всі емоції й моменти,
Обіцянки та комети.
Мчать вони кудись чимшвидше,
Не спинившись й на хвилину.
Постривайте — це помилка,
Все не може бути так...
Та вбирає вже у себе
Всі надії океан.
Його обрії покірні,
Розстеляють свій туман.
Ти його не вмовиш словом,
Йому байдуже на це.
Він не кориться нікому,
Й не показує лице.
І на хвилях тих могучих,
Ніби дисидент рішучих.
Я пірнатиму в тенети,
Щоб вхопити ці моменти.
Щоб запам'ятати промінь,
Що надію принесе.
Він покаже: «Це не страшно,
В тебе ще є час на все».
Та підступним буде промінь —
Він брехатиме мені.
Захлинатимусь повільно,
Я у темній глибині.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯