А вже осінь прийшла

🍁🍂🍁🍂🍁🍂🍁🍂

А вже осінь прийшла в мій замріяний сад,

Наче казка з дитинства далекого,

Запросила на вальс золотий листопад,

Попрощавшись із літньою спекою.

Загадкова, примхлива і трішки сумна,

Йде ходою розкішно-граційною,

То як жінка вразлива, заплаче вона,

То величною стане царівною.

Одягає мій сад в оксамитовий шовк,

Кольорами і фарбами бавиться,

У долонях несе розмаїття думок:

І радіє сердéнько, і крається.

Як захоче — вітрáми бентежно кружля,

Заспокоїться — сонцем зігріється,

У полоні у неї і небо, й земля,

Має тайну свою, чародійниця…

©️Лія Острова (Юлія Кострова)