Малюй мене квітами

Малюй мене квітами, солодом їхніх прелюдій:

Ромашковим звоном і, часом, трояндовим сном.

Шиповані стебла, у затінку сонячних студій,

Розкажуть про небо з його нетривалим руном.

Малюй мене о́сінню, запахом теплої кави,

Сміливими водами, десь у незмінних лісах.

І стомлені очі, як прояв живої вистави,

З'єднають долоні на рідних, чужих полюсах.

Малюй мене шепітно, силою змінної далі,

Малюй божевільно, розкреслюй шалені штрихи...

Постав моє світло на власному терпко-роялі,

Немовби букет... із ромашок, троянд і вини...

16.09.2025