Прозріння

10157
Публікація: 01.10.2025
Вірш
Завершено

Я ясно бачу в темряві тепер,

Ніщо не засліпляє мої очі.

Той блиск що маривом все оповів,

Тепер деінде він гуляти хоче.

Я радий що віднині я прозрів,

І того блиску бачу всі недосконалості.

Прокляття що лежало на мені взвелося,

Й саме себе розвіяло без жалості.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі