Усеписане

Напевно, про все в світі вже написано

У формулах, у звітах, в римах теж,

Бо Всесвіт дуже схожий на ту писанку -

Яскраву, хоч і звісно, не без меж.

І все нове, здається, лиш алюзія.

Ввижається, що все було колись.

Непересічність - ще одна ілюзія

Людей з глобалізованих суспільств.

Всі лінії на писанці поділено -

Й поезій доторк не поможе тут.

На класи візерунки розподілено,

Як ще не всі, то скоро всі знайдуть.

І нібито всього ми ще не знаємо

Про ті дива і сенс світобудов,

Однак чуття туманно нам підказує:

Див, як раніше, не побачим знов.

Колись ми воєн світових боялися

Або що Сонце згасне, хоч в ці дні,

Коли нема нової інформації,

Кінець всім людям без думок нових.

Здається, все у світі вже розгадано

І відкриттів зоря упала ниць.

Тим слава, хто недумано-негадано

Ще в пошуках великих таємниць.