розплатаний день

оця вулиця -

вхід без виходу...

чи то прірва там?...

чи стіна?...

може, море там?...

Всесвіт зморений?...

чи то брама там

льодова?...

і з минулості

в обрій подихом,

що є осені аналой -

у забутості

юрма ворохом

падолистами

в обрій той.

у синизності

білі хмарності.

вітер - поголос листяний.

і у хворості

день розплатаний

в нерухомості мовчазний.

лабіринтами

юлиць-юличок

мов розіпнутий

темний птах

весь обплутаний

день безвиході... -

йому байдуже

сміх чи страх.

хідником цим,

що без виходу -

листя осені

на вітрах

середмістю

в різнокольорі

чи то парусник,

чи вітряк.

чи вітрила то

густо латані

на отих ото

кораблях,

що на обмелю

хитко хитані... -

з лопотаннями

у стягцях

є незримими,

втаємничені

тьмяно сяючі ліхтарі

і привиддям

з німим окриком

у безвиході

угорі

на цій вулиці,

що без виходу

і що прірвою,

і стіна...

...у цікавості

мрія думкою

в скронях дзвонами

мов скляна -

в пошук виходу

із безвиході,

з тої дурості,

з туману,

чи з уявності

фентезійної,

з ліні,

з млявості...

чи зі сну?...

______розплатаний = розпластаний