Підвал, що зберігає нездійсненні мрії 🌺 Оповідання
У підвалі разом із мишеням Зіком мешкали різні мрії: у старому брунатному рундуку лежала мрія засохлого дерева. Це був клен, який забули посадити на шкільному подвір'ї, а воно так хотіло побачити весну і тішити перехожих своїм цвітінням. Трохи далі, у невеликій коробці жили мурашки, яких свого часу зібрав Максимко для експерименту. Хлоп'я вважало, що люди для мурах це боги і їм необхідно співати оду. Та найбажанішою мрією стала морська, адже тут розмовляли пісок і море.
Та одного дня, коли Зік вирішив прогулятися і вийти на двір, він випадково зачепив коробку з мурашками і ті, вилізши з неї, відправилися на прогулянку. Зік дуже злякався і звернувся до мурах:
—Не йдіть, будь ласка, я вас прошу!
—Чому?
—Тут ваш дім і ви мені потрібні, – мовив Зік.
—Ну, по -перше, наш дім, це поле або парк, на крайній випадок ліс. А по–друге, ми ще не всі справи завершили, та й Максимко про нас забув, не приходить.
Зік почухав макітру та замислився, аж раптом скрипнули двері і до підвалу влетів аромат весняно-літнього дощу. Одразу відчулася легкість і якась дитяча наївність.
—Зіку, ти де?-запитав хтось.
—Я тут, біля мурашок, повернись до рундука.
Мишка оглянулася і врешті -решт побачила друга.
—Ходімо на двір, досить тут сидіти. Погодка супер!
—Я ж не проти,- мовив Зік.—От тільки зберу мурашок.
—Я тобі допоможу,- мовила друга мишка. Мене звати Ніко.
Мурашки перезирнулись і зупинились, вони уважно розглядали нову мишку. Вона була такою ж, як і Зік, лише хвіст був іншого кольору, а не сірого. Поки мишки збирали мурашок, до підвалу зайшов Максимко аби взяти морську мрію.
— Знову проводитиме експеримент?–поцікавився Зік.
Мишеня кивнуло головою. Адже так цікаво відкривати щось нове, і не звідане, а підвал у цьому допоможе.
#оповідання #мрії #мишинята_мурахи
::
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!