Кишеньковий Всесвіт у старому годиннику
Жозе, як завжди крокував пальмовою алеєю і весь час поглядав на годинник, подарований тітонькою Зі–Зі. Тож і не дивно, що папужка з ним не розлучався.
— Жозе, підкажи, котра година?– прохали мавпочки.
—Жозе, ну, покажи що там!– кричали зебри.
Жозе, Жозе... Чулося звідусіль. Та папужка не звертала уваги і впевнено йшла далі, кидаючи поодинокі відповіді.Та цього не завжди вистачало.
От і сьогодні, папужка, зручно вмостившись у зручному кріслі, закуняв і годинник впав на підлогу. Мавпочки одразу ж побігли дивитися на всесвіт у старому брунатному годиннику. А там... були чудернацькі зірки і космічний корабель, і озеро, поряд з яким росли кущі дикої малини та порічки. Та найцікавіше –картинки тут змінювались відповідно дійсності часу: день і ніч. Ось це, мабуть і зачаровувало Жозе та й інших теж.
Раптом Жозе прокинувся і не знайшов свого годинника, о, як він розсердився! Папужка почав бігати і шукати його та поки що не знаходив, Жозе готовий був скласти крила, як побачив мавпочок, які щось роздивлялись, підлетівши, папужка одразу ж впізнала свій годинник. Жозе одягнув його на лапку, і трохи обурившись на мавпочок, крокував далі.
#оповідання #папуга_годинник
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!