Історіі пухнастиків

Казки присвячуються надзвичайно хоробрій і мужній дівчинці Мирославі! Саме вона надихала мене і була моїм альфа-слухачем.

В одному українському місті у невеликій квартирі живе маленька дівчинка, яку звати Мирослава. У неї багато пухнастих друзів: зайчики, котики, собачки, навіть один качкодзьоб є і рожевий лебідь, а ще кажан Жан. Крім цього, в Міри є змійки й павучки, Можливо я когось не назвала, то буду згадувати під час розповіді про них.

Історія перша: Неймовірна пригода зайчика Синьохвостика і

надувної кульки

Розповідь буде про гарного зайчика голубого кольору, у якого був саморобний синій хвостик, і через це його назвали Синьохвостиком.

Одного разу Синьохвостик вийшов із будинку-палатки, що стояв у кімнаті Мирослави, і побачив гарну, велику прозору гумову кульку. Ця куля поволі підіймалася вверх і заклично махала своєю прив’язаною ниткою. Синьохвостик підійшов до кульки впритул, побачив отвір, підійняв ніжку і… опинився всередині цієї сфери. Спочатку Синьохвостик розгубився. Та коли куля почала стрімко підійматися вгору, зайчик дуже злякався і почав кликати на допомогу. Першим його почув Пундик. Це - синьо-червоне зайченя.

– Допоможіть!!! – заволав Синьохвостик

– Хто це кричить? – вискочив із палатки Пундик

– Це я, Синьохвостик!

– Я тебе не бачу – здивовано сказав Пундик

– Підійми очі до стелі! – закричав Синьохвостик

Пундик подивився вверх і побачив гумову сферу, а в ній – Синьохвостика.

– Ти для чого туди заліз? – запитав Пундик.

– Вона сама мене затягла – заскиглив Синьохвостик. – Пундику, витягни мене звідси.

Пундик почав стрибати, намагаючись дістати до нитки, що звисала з кулі. Але зайчик був маленьким на зріст і не міг дотягнутися до тонкої мотузки. Тоді він побіг до палатки і почав будити великого зайця Га. Заєць Га був найвищим від усіх пухнастиків і найповажнішим із них. Ніхто б не наважився будити його від такого солодкого сну. Але тут була дуже термінова справа. Тому Пундик підбіг до Га, схопив того за ногу, почав трясти, примовляючи: «Підіймайся, вставай!»

Га невдоволено запитав

– Е-е-е… Хто мене будить?

– Це я, Пундик. Потрібна твоя допомога. Синьохвостик в біді! Скоріше пішли зі мною.

Га все так само невдоволено підійнявся на ноги і з роздратуванням мовив:

– Ти що, мухоморів об’ївся? Якщо ти мене розбудив через якусь дрібницю, я тобі всі вуха пообщипую.

Пундик з острахом притиснув свої вушка до голови, яку втягнув у плечі, і весь затрясся від страху.

– Га, не сварися. Це не дрібниця. Пішли, я тобі покажу, що сталося.

І Пундик пострибав вперед. Вони з Га вийшли на середину кімнати. Га оглядівся і сказав:

– Я не бачу Синьохвостика

– Поглянь на стелю

Га подивився вверх і побачив і повітряну кулю, і Синьохвостика в ній.

– Синьохвостик, для чого ти заліз в кулю? - здивовано запитав Га

Синьохвостик сидів у сфері і з очей його лилися сльози. Він так багато плакав, що куля почала заповнюватися його сльозами.

– Синьохвостик не хотів туди залазити. Його затягла куля всередину себе. – відповів за Синьохвостика Пундик.

– Синьохвостику, перестань плакати, бо ти потонеш в своїх же сльозах – сказав Га – Я тобі допоможу.

Тут на шум почали сходитися інші пухнастики.

– Треба велику сітку накинути на кулю і спіймати її – радив Старий Великий Заєць

– Ні, треба просто взяти великий дрючок прив’язати голку до нього і проколоти цю кляту кулю – сказав Середній заєць

– А давайте підійміть мене і я кігтиками проколю цю гумову потвору, мяу – сказала киця Смугаста.

– Всі замовкніть! – крикнув Га

Він підстрибнув, схопив нитку від кульки і потягнув кулю з Синьохвостиком вниз.

– Ні, не проколюй!!! – закричав Синьохвостик до Смугастої.

Але було вже пізно. Смугаста виставила свої кігтики і….

Ба-бах!!! Кулька розлетілася на маленькі шматочки. А з неї випав на підлогу Синьохвостик , вилилися його сльози, від яких стали мокрі всі пухнастики.

Синьохвостик сидів на підлозі і дивився наляканим поглядом на друзів.

– Синьохвостику, ти мене чуєш? – запитав Пундик

Та Синьохвостик не чув нічого. Тому що він, в момент вибуху, знаходився в закритій сфері. І сильний звук оглушив його.

Пундик був трішечки лікарем. Він разом із Середнім взяли Синьохвостика під лапки і повели його в палатку. Там Синьохвостику закапали ліками вушка і, про всяк випадок, очі. Наступного ранку Синьохвостик був уже зовсім здоровим.

А пухнастики ще довго згадували цю неймовірну пригоду і ніяк не могли збагнути, як куля затягла в себе Синьохвостика.